😌 Не бігай в вічних пошуках нового,
Бо втратиш все із думкою "Невже?".
Цінуй все те, що маєш ти навколо,
Цінуй все те, що в тебе є уже.
Старе відходить швидко за куліси
Не втигнеш озирнутись.. вже нема..
Й ти закриваєш очі, як завіси,
Тепер в душі лиш холодно, зима..
Ти вже не той, яким ще був раніше.
Одна лиш злість, не радість й доброта.
І страшно чуть що буде ще пізніше.
А я скажу: Нічого... пустота..
Тоді вже не назвеш тебе "людина",
Холодний звір, бездушний, вічно злий.
Для тебе радість є лише єдина:
Коли хтось добрий стане теж пустий.
Коли людина, що завжди любила,
Що цінувала все своє життя,
Колись взяла... і просто загубила
Всі ті емоції, надії, почуття.
І що тоді? Їй просто все забути?
І жить завжди, неначе дикий звір?
Не вірю! Вихід є, повинен бути!
Невже нема? Відколи? З яких пір?
А, ось він.. ну нарешті, я знайшов.
І відповідь проста від нас ховалась.
Дивись сюди.. Знайомся, це — любов,
Я радий, що нарешті відшукалась...
Надіюсь, що пояснювать не треба,
Надіюсь, не дарма до правди ліз..
Нехай оточує нас лиш любов та небо
А не звіриний, здичавілий ліс.
©Vlad Sheyko